- досадити
- I див. досаджувати.
II див. досаждати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
досадити
Смотреть что такое "досадити" в других словарях:
досадити — 1 дієслово доконаного виду закінчити садити досадити 2 дієслово доконаного виду завдати прикростей … Орфографічний словник української мови
досада — др. русск. досада iniuria, ὕβρις , русск. цслав. досадити, досаждати, сюда же досадный (ср. Гоголь: досадные волосы докучающие, досаждающие волосы ). Из до и садить; ср. нем. jemandem zusetzen приставать, досаждать к. л … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
печаль — (1) 1. Горе, скорбь: А въстона бо, братіе, Кіевъ тугою, а Черниговъ напастьми; тоска разліяся по Рускои земли; печаль жирна тече средь земли Рускыи. 20 21. Яко душьную печаль съпрятати можеть и утѣшити книжьныихъ словесъ сила. Изб. Св. 1076 г.,… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
наказатисѧ — НАКА|ЗАТИСѦ1 (41), ЖОУСѦ, ЖЕТЬСѦ гл. 1. Научиться, обучиться: накажѣмъсѧ ѹбо не похотѣвати. СбТр XII/XIII, 151 об.; повѣле съборъ. за едину не(д)лю ѿ||лѹчити таковаго. да накажетьсѧ не мѹдрьствовати. КР 1284, 155б–в; Нъ мы ѿ таковаго тщани˫а...… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
досаджений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до досадити I … Український тлумачний словник
дошкуляти — дошкулювати, дошкулити 1) (кому виводити з терпіння, з рівноваги словами / діями), досаждати, досадити (кому), завдавати прикрости, завдати прикрости (кому), ді[о]ймати, ді[о]йняти (кого), дозоляти, дозолити (кому), досолювати, досолити (кому),… … Словник синонімів української мови
